Сторінка психолога

Психолог ДНЗ № 143 – Шумин Лілія Андріївна.

Освіта - вища.

Закінчила Прикарпатський університет ім.. В.Стефаника.

Стаж роботи - 23 роки.

Практичний психолог нашого дошкільного закладу :

- керується етичним кодексом психолога;

- будує свою діяльність на основі доброзичливості, довіри в тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу; - дотримується педагогічної етики;

- підвищує рівень психологічних знань вихователів, батьків, дітей;

- постійно підвищує свій професійний рівень.

Мета психологічної служби ДНЗ:

⦁ психолого – педагогічне вивчення індивідуальних особливостей особистості дітей,педагогів,батьків;

⦁ корекційно – розвивальна робота з дітьми;

⦁ консультативна допомога всім учасникам навчально – виховного процесу;

⦁ підвищення психологічної культури вихователів,батьків;

⦁ забезпечення інформацією з психологічних проблем,формування запиту на психологічні послуги.

Основний принцип роботи психолога нашого ДНЗ: « Не зашкодь»

« Великих справ немає,

Є тільки малі справи,

які ми робимо з великою любов’ю »

Мати Тереза.

9 ЧУДОВИХ ПОРАД ПРО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ВІД МАТЕРІ ТЕРЕЗИ.

1. Будьте уважні до того, що ви їм кажете. Дорослі недостатньо контролюють свої висловлювання, коли розмовляють з дітьми. Деякі, звертаючись до дитини, називають її ледарем, дурнем, бездарою. Цим дорослі - батьки і вихователі - часто гублять дітей. Діти, піддаючись навіюванню, через деякий час дійсно стають недопитливими, ледачими і нездарами.

2. Не треба лякати дітей чудовиськами, вовками, поліцією. Це не зробить їх ні розумнішими, ні добрішими.

3. Виховуйте дітей, подаючи їм бездоганний приклад. Діти не люблять повчань і нотацій, вони хочуть бачити ваші вчинки, а не слухати ваші слова.

4. За будь - яких обставин намагайтеся бути на висоті в очах своїх дітей. Не виставляйте напоказ свої слабкості і недоліки. Коли батьки дозволяють дітям бачити їх слабкості, діти хвилюються, втрачають орієнтацію, оскільки їм ні на кого більше покластися.

5. Дитина, яка відчуває себе маленькою і слабкою, хоче мати над собою непорушний авторитет, котрий її захищає. Дитина шукає у батьків фізичної та психологічної підтримки. Якщо вдома дитина є свідком сварок, суперечок між батьками, бачить брехню і нечесність, то як можуть батьки очікувати, що їм вдасться добре виховати його. Коли дитина бачить, що її батько чи мати поводяться неправильно, вона відчуває себе втраченою і бунтує. Це причина багатьох трагедій в сім'ї та суспільстві.

7. Краще ніколи не бити дитину. У крайньому випадку, якщо вона цього дійсно заслуговує, прочуханка їй нe зашкодить, але будьте обережні! Ніколи не карайте дитину, якщо ви роздратовані. Ви залишите в його пам'яті враження ненависті, злоби, а не справедливості. А для справжнього виховання дитина повинна відчувати, що ви справедливі і тому маєте рацію, караючи його.

8. Ось чому, якщо вже вам і доводиться покарати дитину, ваш погляд не повинен висловлювати ні злості, ні ворожості: дитина швидко забуде ляпаса, але ніколи не забуде ваш погляд, сповнений ненависті і злоби. Ваші покарання повинні бути продиктовані не тим, що у вас «увірвався терпець», а бажанням дати зрозуміти дитині, що задля її ж добра існують правила, яких потрібно дотримуватися.

9. Діти повинні безмежно довіряти своїм батькам і коритися їм. Це одне з основних правил виховання дітей у дружній і люблячої сім'ї. Так поводився Ісус у Назареті, тридцять років підкоряючись своїм батькам.

Пам'ятка для батьків, дитина яких уперше піде до дитячого садка

⦁ Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.

⦁ Уникайте будь - яких негативних розмов у сім’ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садка.

⦁ Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім’ї.

⦁ Заздалегідь потурбуйтесь про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийом їжі, прогулянки).

⦁ Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.

⦁ Навчайте дитину їсти не перетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.

⦁ Відучіть дитину від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету.

⦁ Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.

⦁ Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку – збирати, розбирати.

⦁ Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.

⦁ Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.

⦁ Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.

⦁ Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини – привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.

⦁ Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.

⦁ Повідомте медичну сестру про стан здоров’я вашого малюка.

⦁ Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не збігався з епікризними термінами: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.

⦁ Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.

⦁ Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування дитячого садка , побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, у разі потреби – залишіться на тиху годину.

Шановні тата й мами!

Конфліктна ситуація може докорінно змінити ваше життя!

Постарайтеся, щоб ці зміни були на краще.

Як поводитись під час конфлікту?

1.Перед тим, як Ви опинитесь у конфліктній ситуації, подумайте над тим, який результат від цього Ви бажаєте отримати.

2.Упевніться в тому, що результат для Вас дійсно важливий.

3.У конфлікті визнавайте не лише свої інтереси, але й інтереси Вашої дитини.

4.Дотримуйтесь етики поведінки у конфліктній ситуації, вирішуйте проблему, а не зводьте рахунки.

5.Почуйте доводи своєї дитини.

6.Будьте справедливим і чесним .

7.Не принижуйте і не ображайте дитину.

8.Умійте вчасно зупинитися

Що робити, якщо дитина б'ється, штовхається

Кожна друга дитина в дошкільному віці хоч раз штовхнув, вкусив або вдарив однолітка. І це нормальний етап розвитку, якщо агресія не переходить границь. Як навчити маляти спілкуватися без кулачного бою? Завжди реагуйте навіть на незначний поштовх у спину, інакше дитина так і не навчиться розуміти, коли можна, а коли не можна битися

Вчіть дитину виражати бажання, або невдоволення словами. Коли дитина почуває, що його не розуміють, вона починає злитися. А потім звикає не довіряти словам, моментально переходячи до справи. Якщо вашому маленькому хуліганові дали здачу, не захищайте його. Дайте можливість дітям самим розібратися. А потім поясните, чому його дії викликали таку реакцію.

Підняв руку на матір

Для дитини у віці одного – двох років удар або укус - спосіб дослідження навколишнього середовища, нічим не гірше інших. Він не розуміє, що заподіює біль, він просто експериментує: а що буде, якщо я вкушу маму? Ударю? Смикну за волосся? Важливо припиняти ці спроби ще в дитинстві. Реакція дорослих на такі вчинки дітей повинна бути однакова. Якщо мама ображається, тато сердиться, а бабуся у відповідь на «витівки» сміється - маля просто не зрозуміє, як же поводитися. Не варто театрально кричати або плакати, така реакція швидше за все, лише побавить крихітку, і він спробує домогтися її знову. Замість цього припиніть спілкуватися з дитиною: відверніться, підіть в іншу кімнату. Дорослі не повинні давати здачі. Якщо у відповідь на укус ви вкусите, маля розцінить це як карт-бланш: раз мама це робить, виходить, і мені кусатися можна.

Одна справа бути мамою забіяки. Зовсім інше - коли ваше янголятко кривдять інші діти. Особливо неприємно, якщо це відбувається не на ваших очах, наприклад у дитячому садку. Поясніть своєму маляті, як спілкуватися з агресором. Найпростіше — порадьте триматися подалі від забіяки. Вчіть свою дитину показувати іншим дітям, що якісь їхні дії йому неприємні. Якщо кривдник завжди той самий, поговоріть з його батьками. Іноді вони зовсім не в курсі, що їхнє чадо тримає в страху пів групи. Поговоріть з вихователями. Адміністрація дитячої установи за законом відповідає за фізичне й психічне здоров'я дітей. Тому вихователі зобов'язані припиняти агресію на початку її бачення. У гарних вихователів у группах рідко виникають бійки: діти захоплені іграми, а коли діти зайняті, звичайно їм не до сварок. Від неробства починається безглузда біганина із травмами, бійки, забирання іграшок. Якщо випадки агресії відносно дитини повторюються, незважаючи на ваші претензії, настав час переходити до розмови з начальством. Якщо ж ніщо не допомагає, то кращим виходом буде зміна групи або дитячого саду. Краще вилучити дитину із середовища, що травмує, чим потім лікувати його психіку

Поради батькам

⦁ Любіть свою дитину такою, якою вона є, а не за її досягнення й перемоги.

⦁ Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою: якою вона була вчора і якою стала сьогодні.

⦁ Не слід постійно опікувати дитину. Будьте впевнені, що вона сама зможе подолати більшість труднощів.

⦁ У жодному разі не лайте й не ображайте дитину, тим більше в присутності чужих людей. Поважайте почуття й думки свого сина або дочки. На скарги з боку оточуючих відповідайте так: «Дякую, ми вдома обов’язково поговоримо на цю тему».

⦁ Навчіть дитину говорити про свої проблеми, щиро цікавтеся її думкою й позицією.

⦁ Постійно спілкуйтеся з дитиною. Ваші взаємини мають ґрунтуватися на довірі. Дитина повинна відчувати, що її дитячі проблеми вам цікаві.

⦁ Допомагайте дитині виконувати те, із чим вона не може впоратися сама.

⦁ Ніколи не бийте дитину: це не приносить бажаного результату, а лише робить її агресивною. Засуджуйте не саму дитину, а її провину.

⦁ Не розхвалюйте дитину незаслужено, але й не забувайте заохочувати її, якщо вона на це заслужила. Головне — оцінити зусилля дитини, а не хвалити її саму, її характер. Хваліть словом, посмішкою, ласкою, але в жодному разі — новою іграшкою або солодощами.

⦁ Учіть дитину аналізувати свої помилки.

⦁ Не намагайтеся все робити замість дитини, дайте їй певну свободу, щоб вона могла діяти відкрито. Пам’ятайте: дитина має право на самостійність,

⦁ Проводьте з дитиною свій вільний час, допомагайте їй розвивати свої здібності.

⦁ Не будуйте взаємини на заборонах: завжди пояснюйте причину й мету ваших вимог.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!!!

⦁ Будьте терплячими до вашої дитини. Намагайтеся відповідати на всі її запитання й ніколи не говоріть, що вона багато запитує.

⦁ І ВИ ніколи не повинні забувати, що дитина вчитьсч робити ті речі, яким ви її навчаєте:

⦁ Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися.

⦁ Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися.

⦁ Якщо діти живуть з глузуванням, вони вчаться бути боязливими.

⦁ Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчатьсчя розчаруванню.

⦁ Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться довірі.

⦁ Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими.

⦁ Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими.

⦁ Якщо діти живуть у доброті та ввічливості, вони вчаться поважати.

⦁ Якщо діти живуть у дружелюбності, вони вчаться розуміти, що світ прекрасний.

Підтримуйте дитяче прагнення бути хорошим,

бережіть його як найтонший порух людської душі,

не зловживайте своєю владою,

не перетворюйте мудрість батьківської влади на деспотичне самодурство.

(В. Сухомлинський)