"Ми беремо дитину із теплих бітьківських рук і своєю турботою, увагою зберігаємо ауру радості яку випромінює кожна щаслива сім'я, та створюємо їх для тих дітей, котрі не відчули на собі її лагідних променів. Ми стаємо своєрідним захисником повноцінного щасливого дитинства"
КАЗКОТЕРАПІЯ ЯК ЗАСІБ ОЗДОРОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Постановка проблеми. Як медиків, так і педагогів хвилює прогресуюче погіршення здоров'я дітей. На сьогодні у дошкільному віці кількість практично здорових дітей становить лише 3-4 %.
Народження здорової дитини стало рідкістю, зростає кількість вроджених аномалій, мовних розладів у малюків тощо. Причин росту патології безліч. Насамперед, це погана екологія, незбалансоване харчування, інформаційні та нейропсихічні перевантаження, і, нарешті, зниження рухової активності, яка є потужним біологічним стимулятором життєвих функцій зростаючого організму.
Потреба в рухах становить одну з основних фізіологічних потреб дитячого організму і безперечно є одним із найголовніших показників його нормального формування і розвитку. Рухи в будь-якій формі, адекватні фізіологічним можливостям дітей, завжди виступають як засіб оздоровлення - цим можна пояснити високу ефективність найрізноманітніших методик і форм проведення занять, коли їх підґрунтям є загальний вплив на організм у поєднанні зі спеціальними фізичними вправами.
Мета консультації: висвітлення можливостей застосування казкотерапії у поєднанні з іншими традиційними і нетрадиційними методами у процесі оздоровлення дітей дошкільного віку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Доведено, що фізичні вправи істотно впливають на підвищення емоційного тонусу дітей дошкільного віку.
Під час занять із фізичної культури в дитини поліпшується настрій, з'являється почуття радості, задоволення. Фізичні вправи при правильному психолого-педагогічному підході є потужним оптимізувальним фактором, а також засобом оздоровлення і всебічного гармонійного розвитку дитини.
Ефективність виконання дошкільниками фізичних вправ значно поліпшується, якщо їх виконання відбувається на позитивному емоційному тлі, яке, зокрема, може забезпечити використання фольклорних творів.
Науково доведено, що фольклор є одним із найвпливовіших засобів урізноманітнення процесу фізичного виховання шляхом знаходження нових форм розвитку творчо-рухової ініціативи дітей.
Проте включення фольклору до процесу фізичного виховання дітей дошкільного віку вимагає виконання таких вимог:
- дітям мають бути добре знайомі запропоновані для виконання фізичні вправи, а фольклорний матеріал (потішки, примовки, загадки, казки, лічилки, скоромовки тощо) - відповідати віковим особливостям;
- для раціональної організації рухової активності дітей необхідна часта зміна вправ при багаторазовій повторюваності рухів;
- неабиякого значення набуває яскраве й образне виконання дітьми рухів;
- педагог має враховувати, з одному боку, розвивальний характер навчального матеріалу, а, з іншого, - його національний колорит;
- моторна щільність занять із фізичної культури, а також ранкових гімнастик, побудованих на фольклорному матеріалі, може досягати 80%.
Відомо, що основною формою організованого фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах є фізкультурні заняття.
Мотиви виконання активних дій дітьми на заняттях різноманітні. У дітей старшого дошкільного віку переважає мотив емоційної привабливості. Завдяки вправі, що має назву, наприклад "Колобок", діти уявляють образ того або іншого персонажа і намагаються якнайкраще, виразніше передати його. Образ допомагає також якісно виконувати основні рухи ("Вродлива лисиця" - ходьба з гордою поставою).
Фізичні вправи в поєднанні з фольклором у структурі заняття розташовуються в певному порядку, який обумовлений фізіологічними і психологічними особливостями дитячого організму. Важливо побудувати фізичне заняття таким чином, щоб підготувати дітей до сприйняття і більш складних вправ, виконання яких сприяє вирішенню завдань рухового розвитку дошкільників.
Розглянемо більш докладно види фольклорних занять із фізичної культури
- творчо-рухові заняття, засновані на одному з видів усної народної творчості - потішках, загадках, казках. При проведенні фізичних вправ доцільно використати 4 - 5 потішок, загадок рухового характеру, а також сюжет однієї або двох казок, доповнюючи їх потішками і загадками;
- сюжетні фізкультурні заняття з додаванням елементів фольклору. Ці заняття проводяться у формі «рухової» розповіді або казки;
- театралізовані фізкультурні заняття з використанням імітаційних, мімічних і пантомімічних вправ, інсценівок та ігор - драматизацій. Діти виконують різні ролі, наслідуючи або копіюючи дії людини, зображуючи тварин, птахів тощо;
- музично - ритмічні заняття, засновані на українських народних піснях і танцях, іграх і хороводах;
- ігрові фізкультурні заняття, побудовані на українських народних рухливих іграх;
- традиційні заняття з використанням елементів фольклору, які пожвавлюють процес навчання, урізноманітнюють його;
- інтегровані фізкультурні заняття з елементами фольклору .
Крім зазначених форм роботи, фольклорні твори доцільно включати як до фізкультурно-оздоровчої роботи, так і до активного відпочинку дітей. Безперечно, кожний із зазначених видів занять містить у собі елементи казкотерапії.
Казкотерапія є досить давнім психолого - педагогічним методом. Знання про світ, філософію життя споконвіків передавалися з вуст у вуста, а також записувалися; кожне покоління перечитувало і засвоювало їх .
Сьогодні під терміном "казкотерапія" розуміється спосіб передачі знань про духовне виховання і соціальну реалізацію людини. Саме тому казкотерапію називають системою виховання, співзвучною духовній природі людини .
Науковці виокремлюють такі чотири етапи розвитку казкотерапії:
- усна народна творчість. Початок цього етапу - в глибині століть, але процес усної (а пізніше й письмової) творчості триває і донині;
- збирання і дослідження міфів і казок. Дослідження міфів і казок у психологічному, глибинному аспекті пов'язане з іменами К.Юнга, Б.Беттельхейма, В.Проппа та ін.;
- психотехнічний, оскільки немає жодної педагогічної, психологічної або психотерапевтичної технології, у якій би не використовувався прийом «склади казку», тому сучасні практичні підходи застосовують казку як техніку;
- інтегративний. Цей етап пов'язаний з розумінням казкотерапії як органічної людському сприйняттю виховної системи, перевіреної багатьма поколіннями наших предків .
У казкотерапевтичному процесі сьогодні використається 5 видів казок (класифікація Т.Зинкевич - Євстегнєєвої): художні; дидактичні; медитативні; психотерапевтичні; психокорекційні, які конструюються відповідно до актуальної ситуації .
Результати дослідження. Досить цікавими є програми розвитку, навчання і виховання дошкільників, що поєднують казкотерапію з нетрадиційними методами зміцнення фізичного здоров'я дітей, зокрема, з футболом .
Ці програми в першу чергу сприяють корекції не тільки психомоторного, але і мовного, емоційного, а також загального психічного розвитку дітей дошкільного віку. Досить актуальними сьогодні є такі методи і прийоми, які сприяють максимальній активності всіх сенсорних каналів сприйняття (зір, слух, дотик, нюх) і переробці отриманої інформації. Саме цим вимогам відповідає методика роботи з корекційними м'ячами, або фітболами, високу ефективність якої було визначено у процесі багаторічного застосування в роботі з дошкільниками.
Гімнастика з використанням фітболів належить до одного з видів фітнес-гімнастики. М'ячі різної пружності, розмірів, ваги використаються сьогодні як у спорті, так і педагогіці та медицині.
М'яч має певні властивості, застосування яких є доцільним для вирішення оздоровчих, корекційних і дидактичних цілей. Це його розмір, колір, запах, а також особлива пружність. Спільна робота рухового, вестибулярного, зорового і тактильного аналізаторів, які включаються при виконанні вправ за м'ячем, підсилює ефект занять. Крім того, м'ячі мають ванильно цукерковий запах, тому діти із задоволенням займаються на таких тренажерах.
М'ячі можуть бути не тільки різного розміру, і кольору. Адже відомо, що кольори по-різному впливають на психічний стан і фізіологічні функції організму людини. Теплий колір (червоний, жовтогарячий) підвищує активність, підсилює збудження центральної нервової системи. Фітболи таких кольорів обирають активні діти з холеричними рисами. Холодний колір (синій, фіолетовий) заспокоює. Його обирають діти з флегматичними рисами, спокійні, інертні. Жовтий і зелений кольори сприяють прояву витривалості. Отже, за допомогою кольорів можна регулювати психоемоційний стан дитини.
Окрім цього, м'ячі дозволяють індивідуалізувати оздоровчо-освітній процес у дошкільному навчальному закладі. Заняття з м'ячем зміцнюють м'язи спини й черевного преса, створюють м'язовий корсет, але головне - формують навички правильної постави.
